Незабутня Франція!

Привіт, Ви вже скучили?

Минулого разу я розповідала Вам про подорож до Італії. Сьогодні прийшов час розповіді про найромантичніше місто світу – Париж.

Моя подружка Кріссі не просто модниця, вона – талановитий дизайнер.

Одного ранку, їй подзвонив редактор модного французького журналу і сказав, що його дуже зацікавили її ескізи.

Кріссі:

• Поллі, я їду до Парижу. Маю власноруч передати свої ескізи до редакції! Це такий шанс! Я просто обожнюю цей журнал. Ти поїдеш зі мною?

Поллі:

• Звичайно, я ні за що не пропущу таку пригоду!

Наступного ранку, ми вирушили у подорож. Ми мали з’явитися у редакції журналу рівно о 10:00. Оскільки головний редактор людина дуже сувора та пунктуальна – спізнюватися було не можна.

Ми все продумали, зібрали речі та купили квитки на літак. За планом ми прилітали до Парижу о 08:00. Інших рейсів на цей день не було. 2 години, щоб дістатись від аеропорту до офісу журналу – це дуже небагато.  Та іншого вибору у нас не було і вже через декілька годин ми сиділи в літаку.

Кріссі:

• як це чудово летіти над хмарами! Треба буде зробити колекцію суконь такого чудового блакитного кольору.

Поллі:

• Кріссі, твої ідеї завжди надзвичайно цікаві!

Саме у цей час, наш літак пішов на посадку і з ілюмінаторів стало видно це дивовижно гарне місто.

Ми з Кріссі дивилися, зачаровані його красою. Нам було трохи шкода, що ми зможемо провести там так мало часу, адже вже по обіді ми мали повертатися додому.

Аеропорт у Парижі настільки великий, неначе ще одне місто. Не знаючи французької, ми трохи розгубилися, але мої знання англійської – стали у пригоді! І от ми вже у таксі їдемо чарівними вуличками цього неймовірного міста.

Я встигла зробити декілька фотографій! Поглянь:

Ми прилетіли до Парижу на світанку і все місто ще було підсвічено нічною ілюмінацією:

Це – Тріумфальна Арка. Одна з головних окрас міста:

Поволі ставало світліше. Ти, мабуть, впізнала красуню Ейфелеву вежу!

Так виглядає вхід до Паризького Метро:

А це – одне з багатьох чарівних кафе, де подають смачні та ароматні круасани:

О пів на десяту ми дісталися  редакції журналу.

Кріссі:

• Ми приїхали раніше на 30 хвилин. Та, нажаль, цього часу замало, щоб прогулятися містом! Хоча, стривай, я чогось не розумію чи ми приїхали раніше?!

Кріссі здивовано дивилася на годинник, що знаходився на одному з будинків. Він чітко показував, що зараз тільки 8:30, у той час, як на наших годинниках було 9:30.

Як так може бути. Може, він зламався?

Я взяла ситуацію в свої руки. Запитавши декількох перехожих, виявилося, що зараз дійсно тільки 8:30.

Ми здивувалися, але ця дивна різниця у часі – була нам тільки на руку!

Адже тепер у нас було цілих півтори години, щоб насолоджуватися красою цього прекрасного міста.

І так ми з Кріссі вирушили гуляти пішки. Ми роздивлялись прекрасні будівлі, заходили до крамниць з модним одягом, фотографували вузенькі вулочки та смакували французьку випічку.

Через півтори години, Кріссі пішла на зустріч з головним редактором модного журналу. Зустріч пройшла надзвичайно успішно.

Кріссі:

• Уявляєш, йому сподобались мої ескізи і мені запропонували розмістити фотографії моїх суконь у наступному номері.

Поллі:

• Я пишаюся тобою, ти справжня розумниця! Пропоную відсвяткувати це  шоколадним морозивом. Та зробити це доведеться дуже швидко, адже нам вже час їхати до аеропорту.

Через пів години, щасливі та трохи втомлені, ми їхали у таксі в напрямку аеропорту. Я вирішила запитати у водія, про дивний час у Парижі.

• Дівчатка, хіба ви не знаєте про різницю у часі між різними країнами?

Ми з Кріссі переглянулися. Дійсно! Адже, коли у нас день, на іншому боці нашої планети – ніч. І було б дивно, якщо б час був таким самим. Адже тоді виходило б, що люди, наприклад, лягають спати о 10тій ранку, а просинаються о 7ій вечора…

• Бачу, що ви вже й самі зрозуміли, в чому річ, – сказав водій.

Водій був правий. Ми з Кріссі згадали про часові пояси, на які поділено нашу планету. Всього їх 24, а відлік часу ведеться від, так  званого, нульового меридіану – Грінвіч.

Ми так поспішали, що зовсім забули, що різниця у часі між Києвом та Парижем-1 година.

Тобто, коли у нас вже 9та ранку, у Парижі – лише 8ма!

От такі у нас з Кріссі були пригоди у Парижі!

Наступного разу, я розкажу вам про Великобританію!

До зустрічі, подружки!