Подорож 1: Італія
Одного суботнього ранку, до мене завітала моя подруга Ліла. Скажу тобі по-секрету – вона справжня модниця і просто обожнює шоппінг.

- Привіт, Поллі! Чим займаєшся!
- Привіт! Я збиралась покататися на роликах у Мариїнському парку. Давай зі мною!
- В мене є краща ідея! В одному з журналів я побачила такі гарні туфельки. Я просто мушу їх мати! Але нажаль, вони продаються тільки у Римі, а це аж в Італії. Я хочу їх придбати! Ти поїдеш зі мною?
- Ліла, ти ж знаєш, я завжди тебе підтримаю! Тим більше, що я просто обожнюю подорожувати!
Так ми з Лілою вирушили у подорож.
А ти колись подорожувала літаком? Це – надзвичайно цікаво. Ми пролітали над хмаринками і довго розповідали одна-одній цікаві історії про свої минулі подорожі.
Опинившись у Римі, я зрозуміла, що не взяла із собою безліч просто необхідних речей! Уявляєш, я так квапилась, що забула щітку для волосся! Якби на допомогу не прийшла Ліла, мені довелося б весь час ходити з розкуйовдженим волоссям! Але друзі для цього і потрібні, чи не так?
Наступного дня ми вирушили шукати ті самі туфельки для Ліли. Маю тобі сказати, що Рим- неймовірно гарне місто!
Тільки поглянь!

Це відомий фонтан Треві. Він просто надзвичайно гарний!
До речі, у італійців існує прикмета, що якщо кинути до нього монетку – то неодмінно повернешся до Італії знову!

А це – собор Святого Петра. Він знаходиться у Ватикані. Уявляєш, Ватикан, це така маленька країна, що знаходиться прямо на території Риму!

Ще трохи пройшовши, ми опинились на чарівній площі іспанії. Саме там обожнюють гуляти та спілкуватися з друзями Італійці.
Подорож виявилась достатньо довгою. Ліла вже встигла втомитися, а магазину з її туфельками, ми так і не знайшли.
Врешті-решт ми загубились прямо посеред незнайомого міста. Але ніколи не треба засмучуватися!
Через декілька хвилин я побачила поліцейську машину. Поліцейські виявились надзвичайно чарівними! Доречі, поліцейських в Італії називають Карабінері.
Вони люб’язно підвезли нас до крамниці і навіть навчили декільком італійським совам!
Chao (Чао) – Привіт!
Come stai? (Коме стай) – Як справи?
Grazie (Граціе) – Дякую
Ми побажали їм гарного дня і пішли до крамниці.
Але, уявляєш, крамницю було зачинено,. Це видалось нам дуже дивним, адже було всього 12:30.
Ми дуже стомлені вирішили присісти прямо на порозі.
В цей час повз нас пробігла дівчина з цілою купую пакетів з різних магазинів.
- Привіт, чому ви тут сидите?
Ліла: – Привіт, ти не знаєш, чому крамницю зачинено?
- А ви, що, не знаєте, що у Італіїї з 12 до 15 – усі крамниці зачинено на обідню перерву? Вона називається «Сієста».
Поллі: – Так от у чому річ! Але що ж нам робити? Ми не маємо часу чекати до трьох! У нас Літак о четвертій годині.
Ліла: А я так мріяла про ці туфельки!
Дівчина: – Про які? Про ці?
І тут сталося справжне диво!
З одного зі своїх пакунків вона дістала такі самі туфельки , про які мріяла Ліла!
Дівчина: А знаєш що! Якщо хочеш – забирай їх! Я собі інші куплю після сієсти.
Ми так зраділи, що пішли з нашою новою знайомою до кафе та пригостили її смачним італійським обідом. Також ми обмінялися адресами і тепер їздитемо одна до одної в гості!

Ввечері, ми повернулись до нашого улюбленого Києва.
Як же все таки добре бути вдома!
Подружко, я маю для тебе декілька порад, для твоєї подорожі:
- Намагайся ніде не ходити сама у незнайомому місті – ти можеш загубитися!
- Якщо ти з батьками поселилась у готелі – запиши і завжди носи з собою його назву! Якщо ти загубишся – покажи її поліцейському, щоб він провів тебе!
- Вдягайся та взувайся зручно, адже тобі доведеться багато гуляти.
- Ще дуже важливо знати хоча б декілька фраз англійською – тож обов’язково вчи мову!
- І головне – ніколи не засмучуйся і все неодмінно буде добре!

Отже – гарної тобі подорожі!
А наступного разу, я розкажу тобі про свої пригоди у Франції!
Твоя подружка,
Поллі!